Матеріали педагогічної  ради на тему:
«Наступністьу роботі  дитячого садка і школи».
 

Порядок денний:

1. Наступність і перспектива в роботі двох перших ланок освіти.

Інформаційне повідомлення,

2. Психолого-фізіологічні особливості дітей 6-7-річного віку. Готовність дітей

6-річного віку до навчання у школі. Адаптація першокласників до шкільного життя.

3. Усунення мовленнєвих вад - запорука успішного навчання в школі.

4. Готовність дитини до школи: складові успішного навчання -

Методичний міст

5. Реалізація проблеми наступності в НВК.

Позиційна дискусія
 

Підготовка до педагогічної ради.

І. Організаційна діяльність

1. Видати наказ про підготовку до педагогічної ради. до ______

2. Скласти план проведення педагогічної ради, визначити напрями діяльності та коло учасників.

Ініціативна група, до __________________р.

3. Скласти списки рекомендованої літератури.

  Заступник директора,до __________р.

П. Просвітницька діяльність

1. Випустити методичний бюлетень «Трибуна педагогічної ради», в якому визначити:

а)Запитання для обговорення:

- Як визначити, коли дитина готова до школи?

- Які ви бачите ефективні шляхи залучення дитини до школи?

- Де є переваги виховання дошкільника: у дитячій дошкільній установі чи вдома? У чому вони полягають?

- Що треба зробити вчителю, щоб навчання кожного першокласника стало радістю?

- Чи сприяють наступності дошкільної та початкової освіти сучасні підручники для 1-4-х класів, навчальні програми? Що б ви змінили?

Методична рада

б) Завдання для діагностики дітей старшої групи для визначення рівня їх

підготовленості до школи.        до _____

в)Тести для учнів 1-го класу для визначення рівня їх підготовленості до школи.     до ________

2. Скласти заходи з підготовки до педради спільно з вихователями дошкільного закладу до ________

3. Оформити  виставку дитячих доробок учнів 1-го класу та дітей старшої групи.    до _____

4. Учителям початкових класів відвідати відкриті заняття в старших групах дошкільної дитячої установи   До______

5. Вихователям дошкільної дитячої установи відвідати уроки в перших класах    До _________

6. Практичному психологу надати консультаційну допомогу вихователям дошкільної дитячої установи та вчителям.  До _____

7. Оформити виставку рекомендованої літератури.   до _______

 ІІІ. Практична діяльність

1. Організувати екскурсію для дітей старшої групи до школи з метою знайомства з класом, школою. до ______

2. Здійснити діагностування «Адаптація першокласників»   до____

3. Провести тиждень взаємовідвідування відкритих заходів у дитячому садку та відкритих уроків у 1-х класах.Вчителі, вихователі, до ___

4. Проведення засідання «Школи майбутніх першокласників» із метою надання консультацій батькам. до _______
 

«НАСТУПНІСТЬ І ПЕРСПЕКТИВА  В РОБОТІ ДВОХ    ПЕРШИХ ЛАНОК ОСВІТИ»

(інформаційна довідка)

Перехід початкової школи на новий зміст і структуру роботи необхідно забезпечити нерозривним зв'язком дошкільної та початкової освіти з основною школою.

Для досягнення високих освітніх рівнів важливим є створення життєздатної системи безперервного навчання і виховання.

Пошуки оптимальних шляхів привели до створення нового типу навчального закладу-об'єднання дошкільного закладу і школи, так звані освітньо- виховні об'єднання, далі НВК.

Аналіз передового педагогічного досвіду свідчить, що об'єднання дошкільного закладу з школою дає можливість успішного розв'язання організаційно-педагогічного значення:

- Ефективніше здійснюється процес соціалізації та адаптації дошкільників до

нових умов і налагоджується належна виховна робота в ньому,

- Ефективно використовується навально-матеріальна база і поліпшуються

матеріально-побутові умови утримання дітей

Наступність - це врахування того рівня розвитку дитини. З яким вона прийшла до школи, опора на нього. Це забезпечує органічне , природне продовження розвитку, навчання та виховання, започаткованих в дошкільному періоді життя дитини. Наступність розглядають, як закономірність психічно-фізичного розвитку, як умову реалізації безперервної освіти, як принцип навчання і виховання.

Готуючи свою доповідь, перечитавши літературу по наступності двох перших ланок я ознайомилась, як розглядають ці проблеми на практичному рівні видатні педагоги, зокрема це Сухомлинський, Амонашвілі, В,В,Давидов та ін..

Хочу звернути вашу увагу на пріоритетні напрямки наступності дошкільної та початкової школи:

• Психологічні фактори наступності
• Важливості дошкільної освіти

Дошкільна освіта не повинна вбачати свою основну мету тільки в підготовці малюків до школи. Сьогодні акцент на те, щоб дитина вміла жити і навчатися в колективі.

За висновками вчених дитина-дошкільник повинна до межі прожити своє дитинство, досхочу награтися, намалюватися, наслухатися казок, навидумувати небилиць, Без цього вона не перетвориться на дорослого (якщо, звичайно, у дорослому не бачити лише «навченого» соціального функціонера, а бачити перш за все суб’єкта творчих вільних діянь, здатного нести за них повну відповідальність. Людині дуже важливо «відбутися» дитиною, інакше вона неминуче «Зависне» десь на межі дитинства і дорослості.

Дошкільний вік передбачає організацію навчання в рамках характерних для дошкільника видах діяльності - гри, конструювання, мовної, зображувальної, музичної, театралізованої, рухової, спілкування.

Видатний російський вчений В.В.Давидов наголошував, що ігнорування гри та інших видів вільної діяльності, надання переваги заняттю, як основній формі організації педагогічного процесу, тим більше настирливо впроваджуваний предметний підхід перекреслює самоцінність дошкільного дитинства.

Тому варто створити такі центри діяльності:

- Музичних ігор (музичні інструменти)

- Маленької господині (кухня, набір для прасування, стіл, сервірування)

- Митецької діяльності (фарби, олівці, папір)

- Природознавства (зимовий сад, вазони, живі тваринки)

- Ігрова (юні автомобілісти), ігри з кубиками, автодороги.

- Бібліотечний куток.

Отже, педагогам слід пам'ятати, що формування саме психологічної, а не спеціальної готовності до систематичного навчання є той місток, що поєднує дошкільну освіту і початкову школу і є основним змістом наступності їхньої роботи.

Друге на що я хочу звернути увагу, це те, що велика увага при навчанні дітей 6-річного віку повинна звертатись на гру, як провідну в дошкільному віці

В.О.Сухомлинський розмірковував про те, з яким трепетним хвилюванням переступають діти поріг школи в перші дні свого навчання, як довірливо дивляться в очі вчителя. Чому ж часто буває, що через кілька місяців, а то й тижнів згасає вогник, чому для деяких дітей навчання стає мукою. Причин для цього можна назвати багато. Одна з них стосується гри.

Гра - провідний вид діяльності дитини-дошкільника. Оскільки межа між старшим дошкільникам віком і молодшим шкільним не дуже значна, то ми з впевненістю можемо сказати, що гра в шкільному віці повинна займати вагоме місце особливо в зв'язку з переходом до навчання з 6-річного віку.

Вже в першому класі основним видом діяльності стає навчання. Навчання має приносити дитині таку саму радість, яку їй приносить гра; воно на перших порах повинно проходити в ігровій формі або на фоні гри.

Хороший приклад організації навчання в ігровій формі показав нам грузинський педагог Ш.О.Амонашвілі. Його дидактичні ігри можна вважати хрестоматійними.

У дошкільному віці життя дітей переповнене іграми. При підготовці дітей до школи, потрібно перенести акцент на навчання їх вмінню самостійно організувати ігри. Дитина, котра вміє самостійно організовувати гру з однолітками в дошкільному навчальному закладі, зможе це зробити і в школі. Вчителям варто усвідомити роль гри в процесі засвоєння дітьми знань і створення для цього відповідні умови.

Саме цьому мають учитися педагоги-початківці у вихователів-дошкільників. Їм потрібно усвідомити, що крім дидактичних і рухливих ігор, на перервах мають бути поширеними ігри-забави, драматизації, будівельно-конструктивні, сюжетно-рольові.

Вчителям варто вивчити ігрові можливості та інтереси дітей; дізнатись, які ігри діти знають, які вміють організовувати самостійно. Цьому може допомогти звичайна розмова з вихователем та самими дітьми. Така співпраця взаємодія мають бути постійними.

До створення матеріальної бази ігор вчителям потрібно залучати учнів, а також їхніх батьків. Вчителі-початківці повинні створити умови, для виникнення різноманітних ігор; влаштувати ігрові конкурси змагання.

Допомогти перенести досвід з дошкільного навчального закладу в школу має вихователь. А отримувати і підтримувати досвід самостійної гри має вчитель, а це створить передумови для кращого входження маленьких учнів у повноцінну навчальну діяльність.

3.Засвоєння правил поведінки

Вчителі початкової школи велику увагу приділяють вихованню в учнів свідомої дисципліни. Відомо, що основним видом діяльності в школі є навчання. Але не всі педагоги замислюються над тим, що умовою успішного навчання є уміння організовано вести себе на уроці, підпорядковувати свою поведінку певним правилам.

Серед причин неуспішності і недисциплінованості молодших школярів слід відмінити такі, які прямо пов’язані з нестачею вольової регуляції поведінки, з невмінням заставити себе виконати вказівку дорослого, з нездатністю довести розпочату справу до кінця.

Вчителі, здійснюючи наступність у навчанні і вихованні між дошкільним закладом і школою, спираються не тільки на знання, а й на маральне уявлення з якими учень прийшов в 1 клас.

Основа наступності в тому, що сформовані навички культури поведінки дитини в дошкільному віці стають тим фундаментом на який спирається учитель у початкових класах.

Результати певних досліджень заставляють замислитись над проблемою ефективності спільної роботи дитячого садка та школи з питань виховання культури поведінки під час навчання. Першокласники не завжди вміють підготувати своє робоче місце, на уроках довго зосереджуються, відволікаються, часто перепитують. Підсумовуючи спостереження можна зробити висновки, що вихователі часто дають готові правила поведінки і не роз’яснюютьїх суть, не підводять до розуміння їх виконання.

На основі вищесказаного визначається перелік навичок поведінки, які повинні бути сформовані у дітей на момент вступу до школи:

- обов'язково бути присутнім на занятті;

- уважно слухати вихователя і з першого разу виконувати всі його вказівки;

- піднімати руку, якщо хочеш запитати чи відповісти;

- всі завдання виконувати до кінця;

- працювати за планом запропонованим вчителем;

- починати і закінчувати завдання разом з усіма дітьми;

- бути уважним до свого товариша, не заважати йому;

- не підказувати;

- працювати самостійно;

- ділитися з товаришем;

- продуктивно сприймати зауваження;

- не ображатися;

- всі навчальні приладдя тримати в порядку.

Тому вихователям старших груп слід продумати методи та форми роботи, спланувати систему заходів для засвоєння дітьми перерахованих правил.

Доцільно на початку року організувати екскурсію в школу. Бажано зустрітися з майбутньою учителькою, яка б розповіла дітям про школу, посадила б їх за парти, розповіла про те, як треба вести себе на уроці.

Вихователь повинен зрозуміти, що не тільки важливо знайомити дітей з правилами поведінки, а ще й привчати правильно їх виконувати.

Вихователь повинен використовувати кожну доцільну ситуацію для виховання дітей, запропонувати поділитисяпластиліном, іграшкою і т. д. На уроках учні часто перепитують про зміст завдання. Причина такої поведінки полягає в тому, що вихователі іноді дають не чіткі і багатослівні пояснення, не акцентують увагу дітей на головному, багатократно повторюють завдання.

Формування поведінки - довгий і складний процес, який вимагає цілої системи методів.

Вступаючи в 1 клас, дитина усвідомлює важливість і потрібність своїх нових обов'язків, справ, сприймає нові шкільні вимоги з бажанням і готовністю їх виконати. Вчитель займає в цей період особливе місце, його слово, вимоги - закон для дітей.

Якщо вони не виконують ті чи інші вимоги, то як правило тільки тому, що не вміють керувати своєю поведінкою.

Отже саме в дошкільному віці цьому питанню слід приділяти особливу увагу. Успіх роботи буде залежати від єдності зусиль дошкільного закладу і школи. Своєчасне засвоєння дошкільниками норм поведінки є однією з умов їх успішного навчання в школі.

• Розвиток фонематичного слуху

Велику увагу при підготовці дитини до школи слід звернути на роботу з розвитку мовлення. Особливого значення набуває володіння чистою і правильною звуковимовою, граматичною правильністю мови, умінням послідовно, логічно і зв'язко висловлюватися, переказувати, будувати розповіді.

Необхідним компонентом готовності до школи є володіння фонематичним сприйманням і звуковим аналізом мови.

У 1 класі багато уваги приділено питанню розвитку фонематичного слуху. Учні повинні вміти розпізнавати звуки у словах, різні варіанти звуків (фонеми, голосні і приголосні, м’які ітверді) правильно вимовляти слова і звуки, писати букви і слова, читати рукописний і друкований текст.

Дослідженнями психологів і методистів встановлено, що добре розвинений фонематичний слух у дітей є основою успішного засвоєння усного письмового мовлення. Зокрема Єльконін, Жуйков, Єгоров, Швачкіна вважають, що головним компонентом у навчанні грамоти є фонематичний слух.

БКДО не визначає завдання ознайомлення дітей з буквами і навчання читати, а вимагає лиш досконального розвитку фонематичного звукового аналізу слів. А це слід починати з Пмолодшої групи. (Звук з-з—пісенька комара)

Успіх у роботі щодо наступності повністю залежить від обізнаності вихователем з програмними вимогами першого класу, змістом роботи за структурою уроку, хоча вихователь повинен уникати сухого дидактизму, не дублювати шкільних програм та методів роботи, а надати процесу навчання не вимушеного ігрового характеру.

Нині, коли особливо актуально набуває проблема наступності та реалізація завдань обов'язкової освіти в дошкільній ланці, здійснюючи наступність між дошкільним закладом і початковою школою, необхідно передбачити:

- На дошкільному етапі - збереження самоцінності даного вікового періоду,

пізнавальний і особистісний розвиток дитини, її готовність до взаємодії з

навколишнім світом, розвиток провідної діяльності (гри), як

фундаментального новоутворення дошкільного періоду.

- На початковому етапі - опру на наявний рівень досягнень дошкільного

дитинства, індивідуальну роботу у випадках інтенсивного розвитку,

спеціальну допомогу з корекції несформованих у дошкільному дитинстві

якостей, розвиток

провідної діяльності (навчання) як фундаментального новоутворення

молодшого шкільного віку. -  Названі параметри освітнього-виховної роботи

можуть бути реалізовані через модель співпраці обох ланок:

- робота з педагогами;

- робота дитячих колективів;

- робота з батьками.

Тільки за умови забезпечення тісних контактів між дошкільним закладом та школою, здійснення правильного контролю, використання різних його форм повністю залежить успіх вирішення проблеми підготовки дитини до школи.

ВИСТУП НА ПЕДАГОГІЧНІЙ РАДІ  НА ТЕМУ :

«Психофізіологічні особливості   дітей 6-7 річного віку»

Дошкільний вік (від 5до 6р.) - останній віковий період дошкільного дитинства.

Анатомо-фізіологічні особливості : середнє щорічне збільшення зросту дошкільника становить близько б см, дівчатка дещо випереджають хлопчиків.

Щорічно вага дитини збільшується на 1.5 - 2 кг, змінюються пропорції тіла , видовжується тулуб і особливо ноги .

Для кісткової системи дитячого організму характерне недостатнє окостеніння, хрящова будова її окремих ланок . Працездатність м'язів дошкільника значно нижча , а стомлюються вони швидше , ніж у школяра .

Удосконалюється діяльність серцево - судинної системи . Збільшуються розміри серця (до 5 років у 4 рази порівняно із новонародженим), змінюється ритм його роботи .

Завдяки загальному фізичному розвитку дошкільників удосконалюється структура і функції мозку , відбуваються прогресивні зміни вищої нервової діяльності, для якої характерною стає особлива жвавість орієнтувальних реакцій .

Розвивається умовне гальмування , посилюється регулятивний вплив кори великих півкуль головного мозку на функціонування підкірки . що зумовлює фізіологічну основу цілеспрямованості й організованості поведінки.

  Розвиток психіки і пізнавальної діяльності.

 Функціональні зміни в роботі ЦНС дитини пов'язані з морфологічними змінами в будові головного мозку, збільшення його ваги , розвиваються його функції. Ускладнюється структура аналітико - синтетичної діяльності, розширюється сфера впливу словесних подразників , сигналів на розвиток діяльності дитини , що є передумовою психічного розвитку дитини .

Прискорено розвиваються кінеститичні відчуття завдяки рухливим іграм , ритмічним і фізкультурним вправам , малюванню , ліпленню , ручній праці.

Сприймання розвивається в різних видах діяльності (ігрової. практичної).

Інтенсивно розвивається просторова орієнтація та орієнтація в часі.

Пам'ять їх розвивається в осмисленій діяльності, в якій розуміння є основою як мимовільного , так і довільного запам'ятовування . У процесі спілкування з дорослими у дітей все частіше виникає потреба запам'ятати і пригадати , від цього значною мірою залежить результативність їх діяльності.

Уява . Збагачується уява , здійснюється процес формування довільної уяви . У цьому віці відбувається цілеспрямоване створення образів .

Мислення розвивається наочно - дійове , стає образно - мовним .

Мовлення набуває все більшого значення . Розвиток мислення пов'язаний із позитивними зрушеннями в їх мовленні. Швидко збагачується словник дошкільняти . Спостерігаються значні індивідуальні відмінності в збагаченні словника , зумовлені середовищем , в якому росте дитина , різноманітністю її мовних контактів з дорослими . У дошкільників виникає внутрішнє мовлення, що стає засобом формування йфункціонування внутрішніх розумових дій . Поява внутрішнього мовлення є ознакою розвитку словесно-логічного мислення .Розвивається чуття мови , яке допомагає успішніше користуватися мовою , виправляти помилки свого мовлення і помічати такі помилки в інших.

У цей період активно починає формуватись довільна увага . Діти вже можуть виділяти об'єкти , які потрібні в їхній діяльності, спеціально зосереджуватися на них . Значно зростає стійкість, збільшується обсяг мимовільної та довільної уваги.

Дошкільне дитинство здавна називають віком гри . Якщо в ранньому дитинстві основним моментом гри є оволодіння предметами і способами дій з ними , то у грі дошкільника головним стає людина ,її дії та взаємини з іншими людьми .Гра набуває рольової форми , дитина вчиться гратися . Головне при цьому дотримання правил , обумовлених роллю і сюжетом гри , яка стає спільною, справді колективною .

У колективній грі між учасниками виникають реальні стосунки . Дитині не байдуже з ким вона грається .Коли до гри залучається особисте ставлення , вибір симпатії, це створює сприятливий грунт для підвищення її виховної ролі в житті дитини . Окрему групу становлять дидактична гра , гра-драматизація, гра-фантазування .

Молодший шкільний вік (6-7 р.) .При визначенні його меж враховують особливості психічного і фізичного розвитку дітей , перехід їх до навчальної діяльності, яка стає основною .

Анатомо-фізіологічні особливості:

Фізично дитина у цьому віці розвивається досить рівномірно . Збільшується вага та зріст, підвищується імунітет, швидко розвиваються м'язи серця .

Кістково-сполучний апарат досить гнучкий , оскільки в їхніх кістках ще багато хрящової тканини . На це треба зважати , щоб запобігти можливому викривленню хребта , вдавлюванню грудей , сутулуватості.

Малі м'язи кисті рук ще розвинені не повністю , першокласникам важко писати в межах рядка , координувати рухи руки . Тому слід проводити фізкультхвилинки, які будуть знімати їхні напруження .

У дітей добре розвинені всі органи чуття , але деякі мають свої особливості. Так , очі, завдяки еластичності кришталика , можуть швидко змінювати свою форму залежно від пози під час читання та письма .

Розвиток психіки та пізнавальної діяльності.

Під час навчання - основної діяльності учнів - якісно і кількісно розвиваються пізнавальні процеси . Вони виявляються у розвитку сприймання , яке стає довільнішим, цілеспрямованішим. Розвивається здатність розрізняти висоту звуків , чому сприяють уроки музики .

Значні зміни відбуваються у розвитку пам'яті. Під впливом навчання формується логічна пам'ять . яка має вирішальне значення у здобутті знань . За правильного педагогічного керівництва учні осмислено запам'ятовують доступний для них матеріал . У процесі заучування розвивається самоконтроль, уміння помічати помилки у відтвореному та їх виправляти .

Розвиток уяви відбувається у творчому осмисленні, від довільного їх комбінування до логічно обґрунтованої побудови нових образів .

Мислення стає конкретно-образним , школярі можуть здійснити умовивід .

У розвитку мовлення важливим є використання різних форм слова , писемного та внутрішнього мовлення , яке виявляється у функціональних формах : повторення , монолог, критика , наказ , прохання , погрози , питання і відповіді.

Переважає мимовільна увага . Діти активно реагують на все нове , яскраве , незвичне.

Першокласники дуже вразливі, адже це пов'язано із кризою 6-7 річного віку, тож вчителям і батькам слід проявити максимум терпіння , розуміння і підтримки.

ВИСТУП  НА  ПЕДАГОГІЧНІЙ  РАДІ  НА ТЕМУ :

«Адаптація першокласників  до навчання у школі».

Початок навчання у школі - один із найсерйозніших моментів у житті дитини. Але що означає «серйозний момент»? На це питання батьки першокласників зазвичай відповідають так : «Новий колектив» , «Нові заняття , вчителька», «Нові обов'язки" , «Багато нових вражень» , «Великі навантаження» .

Дітям складно висиджувати урок в одній і тій самій позі, складно не відволікатися і стежити за думкою вчителя , складно робити повсякчас не те , що хочеться , а те що від них вимагають, складно стримувати і не висловлювати вголос свої думки та емоції, що постійно виникають .

Тому необхідний час , щоб відбулася адаптація до шкільного навчання , дитина звикла до нових умов і навчилася відповідати новим вимогам . Перші 2-3 місяці початку навчання є найскладнішими . Дитина звикає до нового способу життя , до правил школи , до нового режиму дня .

Адаптація до шкільного навчання буває двох видів :

1) Фізіологічна - реагування організму на зміни.

2) Соціально-психологічна - триває в середньому від 10-18 днів до 1-3 місяців і супроводжується зростанням внутрішньої напруженості, тривожністю , зниженням самооцінки в результаті перших невдач .

Психологи виділяють три рівні адаптації дітей до школи :

- Високий рівень - першокласник позитивно ставиться до школи , правильно сприймає вимоги , щовисуваються . Навчальний матеріал засвоює легко , глибоко і повно ; старанний , уважно слухає вказівки та пояснення вчителя , готується до всіх уроків .

- Середній рівень - першокласник позитивно ставиться до школи , її відвідування не викликає негативних переживань, розуміє навчальний матеріал , якщо вчитель висловлює його детально і наочно ; засвоює основний зміст навчальних програм , але зосереджений тільки тоді, коли зайнятий чимось таким , що для нього є цікавим .

- Низький рівень - першокласник негативно ставиться до школи або йому все одно ; часто має пригнічений настрій , спостерігається порушення дисципліни , пояснюваний матеріал засвоює фрагментно, самостійна робота з підручником утруднена , за дитиною потрібен постійний контроль, пасивний на уроках , близьких друзів не має .

ВИСТУП НА ПЕДАГОГІЧНІЙ РАДІ:

«Усунення мовленнєвих вад – запорука успішного навчання в школі».

Вступ до школи є важливим етапом у житті кожної дитини. Перед нею відкривається невідомий світ - цікавий, загадковий, непростий, який із собою несе радість і хвилювання, перші кроки шляхом життя.

Сучасна освіта має забезпечити комфортний вступ кожної дитини з дошкільного дитинства у світ навчання. При цьому навчання розуміється не тільки як формування у дитини знань умінь і навичок, а як основа всебічно розвиненої особистості дитини. У початковій школі дитина вперше стає суб'єктом соціальної діяльності, коли слід виконувати не тільки те, що хочеться, а й те, що треба, чого вимагає вчитель.

Тому в ході підготовки дитини до школи важливе наступництво в роботі початкової школи та дитячого садка. Починаючи із праць відомого вченого

Я. Коменського, наступництво розглядалось як один із основних принципів розвитку освіти. Проблема наступництва дитячого садка і школи завжди займала значне місце в історії педагогічного процесу.

Довгий час взаємозв'язок між дошкільною і шкільною ланками освіти залишався декларативним, хоча, на думку вчених і практиків, саме цей віковий період найважливіший для загального розвитку, формування особистих рис, необхідних протягом усього наступного життя, і є фундаментом для надбання соціальних знань, умінь і навичок.

Проблемою підготовки дітей до шкільного навчання були стурбовані всі: батьки, дошкільні працівники, учителі, органи управління освітою, і кожен посвоєму намагався вирішити цю проблему.

Неузгодженість у змісті, методах керівництва і формах організації педагогічного процесу часто призводили до того, що в першому класі не реалізовувався набутий дітьми в дитячому садку досвід, відбувалося зниження пізнавального інтересу першокласників, ускладнювалась їхня адаптація до умов школи, а для дітей з мовленнєвими вадами все назване проходило ще складніше.

Розв'язання таких суперечностей можливе за умови наступності в роботі дошкільної та шкільної ланок. Початкова школа має забезпечити максимальнокомфортний перехід дітей від моделі виховання, освіти та розвитку до навчальної шкільноїмоделі. На цьому етапі важливе не стільки наступництво знань, умінь і навичок, скільки наступництво методів і прийомів у роботі з дітьми.

Головною метою є плавний перехід від дитячого садка до школи, послідовна заміна різноманітних форм роботи. Наприкінці дошкільного віку діти повинні мати організаційну сформованість, навчальну мотивацію  - і все це відбувається в ігровій діяльності. Граючись - вчимося.

Відомо, яку величезну роль в інтелектуальному розвитку дитини відіграє її мовлення і наскільки відхилення від його норми можуть негативно позначатися на її подальшому житті.

На превеликий жаль, щорічне вересневе обстеження мовленнєвого розвитку дошкільників показує тенденцію до збільшення кількості дітей-логопатів. Зростає відсоток комплексної патології, що відображається на фонематичних процесах, лексико-граматичній будові, зв'язному мовленні, тобто структурах, якість яких зумовлює успішність навчання і розвиток дитини. І чим вищі вимоги державних стандартів початкової освіти, тим важче дітям із мовленнєвими вадами адаптуватись до умов шкільного навчання.

Більшість вищеназваних проблем із переходом від однієї ланки до іншої успішно реалізовуються у нових типах освітньо-виховних закладів - НВК, де реалізовуються програми дошкільної та початкової освіти, поєднуються в єдиний педагогічний процес виховання, навчання і корекційно-відновлювальна робота.

Педагогічний колектив Кіцманського НВК, реалізовуючи проблему наступності, створив єдиний соціально-педагогічний простір для успішного творчого розвитку дошкільника та впровадження у практику активного набуття кожною дитиною особистого досвіду участі у громадському житті.

Головною метою НВК є єдність і наступництво у системі роботи з дітьми дошкільного та молодшого шкільного віку, поліпшення їхніх мовленнєвих функцій, створення умов для повноцінного розвитку вихованців.

Основна умова комплексної корекції дітей із вадами мови - створення такого навчально-виховного середовища, в якому діти планомірно переходять від дошкільного навчання до шкільної освіти і мають можливість покращити свій мовленнєвий розвиток. У НВК працюють дві логопедичні групи де проводиться корекційно-відновлювальна робота з дошкільниками та молодшими школярами, що мають фонетико-фонематичні вади мовлення. Ці дефекти спричинені функціональною незрілістю мовно-рухового аналізатора і недостатнім слуховим контролем власного мовлення, а також анатомо­фізіологічними дефектами мовленнєвого апарату. При таких дефектах спостерігають неправильну вимову звуків рідної мови, порушення просодичної сторони мовлення, голосу, порушення мовленнєвого дихання. Зазвичай ці порушення супроводжуються відхиленнями у формуванні фонематичних функцій (фонематичного сприймання, уявлень, фонематичного налізу).

Схема корекційно-педагогічної роботи:

1. Підготовка артикуляційного апарату до формування артикуляційних укладів; корекцій дихання і голосу, розвиток артикуляційних рухів і певних якісних особливостей цих рухів (сили, точності, координованості, синхронності), розвиток кінестетичних відчуттів.

2. Корекція дефектів звуковимови (постановка звуків, їхня автоматизація).

3. Корекція фонематичного розвитку:

4. Формування сенсорного і перцептивного рівнів сприймання (якщо вони є порушеними);

5. Формування звукових образів слів;

6. Розвиток фонематичного аналізу.

Корекційні заняття проводяться вчителями-логопедами відповідно до навчального плану і програми вікової групи чи класу. Вся робота планується та проводиться у тісній співпраці вчителя-логопеда з вихователями, вчителями, практичним психологом. Тому вже традиційним стало проведення мною консультацій та надання порад педагогам щодо роботи з дітьми, які мають порушення мови.

Корекційно-відновлювальний процес не може обійтись без допомоги батьків. Намагаюсь працювати з кожною сім'єю окремо, що позитивно впливає на безболісну адаптацію дітей від дошкільного до молодшого шкільного віку.

Вважаю, що співпраця батьків та вчителя-логопеда - це одне з базових завдань дошкільного та шкільного компоненту. Успішному вирішенню цього завдання допомагає створений мною консультаційний клуб "Домашній логопед". В рамках роботи клубу проводжу найрізноманітніші заходи з батьками: анкетування, індивідуальні консультації, виступи на батьківських зборах, бесіди-заняття, відкриті заняття, практикуми з питань логопедичної корекції. Такі форми роботи дають змогу знайти шляхи взаєморозуміння та взаємопідтримки, допомагають виробленню однакових поглядів на корекційно-відновлювальний процес, що в свою чергу робить безболісним адаптаційний перехід дошкільників до шкільного навчання.

Отже, наступництво у корекційно-відновлювальному процесі є основною умовою переходу дитини від дошкільного навчального закладу до початкової школи, забезпечує неперервність освітнього простору дошкільників і молодших школярів.

ВИСТУП НА ПЕДАГОГІЧНІЙ РАДІНА ТЕМУ :

«Готовність дитини до  навчання у школі».

У вихованні все головне: і урок,

і розвиток різнобічних інтересів дітей поза уроком,

і взаємовідносини вихованців у колективі.

В.О. Сухомлинський

Школа — духовна колиска народу.

В.О. Сухомлинський

Школа — це майстерня, де формується думка молодого покоління.

Треба міцно тримати її в руках, якщо не хочеш випустити з рук майбутнє.

А .Барбюс

Освіта може і повинна починатися

з першого проблиску думки в дитини.

Д.Писарєв

Дати дітям радість праці, радість успіху в навчанні,

пробудити в їхніх серцях почуття гордості,

власної гідності — це перша заповідь виховання.

В. О. Сухомлинський

Що ми розуміємо під поняттям "готовність до школи"?

* Емоційно - вольова готовність

* Фізична готовність

* Мовленнєво-комунікативна готовність

* Позитивна мотивація

* Інтелектуальна готовність

* Соціальна зрілість

* Психічний розвиток.

— Дитина пішла в перший клас...

Відбувається зміна провідних видів діяльності: місце гри поступово займає навчання. Яким воно буде? Чи буде воно упішним для вашої дитини? Адже нові обов'язки вимагають від дитини зібраності, затрат духовних і фізичних сил. Ось чому так важливо розпорядок дня школяра продумати до найдрібніших деталей.

Відомий фізіолог І.П. Павлов вважав, що дотримуючись певного розпорядку дня, ми допомагаємо роботі нервових клітин, запобігаємо виснаженню нервової системи, перевтомі.

Розглянемо робочий день першокласника.

Підйом. Школяр має вставати о 7 годині ранку. Наступні 50 хвилин витрачаються на ранкову гімнастику, водні процедури, сніданок. Зарядка тонізує нервову систему, поліпшує роботу серця, легень, сприяє гарній поставі. Сніданок дитині потрібен легкий, оскільки попереду об 10 годині 30 хвилин її чекає другий гарячий сніданок у школі. Нехай вдома дитина вип'є чай, з'їсть печиво, фрукти.

Дорога до школи. Батьки повинні показати дитині найбезпечніший шлях до школи, постійно нагадувати про дотримання правил вуличного руху.

Заняття у школі тривають до 12 год 30 хв. Перерва між шкільними заняттями і домашніми має становити 3 - 3,5 години. Цей час витрачається на обід, післяобідній відпочинок, заняття за інтересами, прогулянку на свіжому повітрі. Для першокласників важливий денний сон протягом години.

Для відновлення зниженої на кінець першої половини дня працездатності доцільний активний відпочинок. Молодшим школярам рекомендують перебувати на свіжому повітрі не менше трьох годин в день. Це необхідно для того, щоб дитина росла здоровою.

Виконання домашніх завдань. Близько 16 години учень приступає до виконання домашніх завдань. Раціонально обладнаний робочий куточок сприяє зосередженості, а звичка підтримувати в ньому порядок виховує почуття відповідальності.Світло на столі має падати зліва. Меблі — відповідати зросту школяра. Висота стільця має бути такою, щоб нога всією ступнею торкалася до підлоги. Батьки мають стежити за правильною поставою під час письма та читання. Голова — у вертикальному положенні або трохи нахилена вперед (під кутом не більше 15°). Тулуб теж трохи нахилений уперед, передпліччя вільно лежать на столі. Відстань від очей до предметів має становити 30 - 35см.

Заняття тривають ЗО хвилин. Перерви між ними — 5-10 хвилин.

Вечірній відпочинок. Цей час використовується відповідно до особистих нахилів і інтересів дитини. Вона завжди має бути впевненою, що в неї знай­деться час для спілкування з батьками і друзями, для читання улюблених книжок, малювання, конструювання, заняття спортом, перегляду телепередач. Лікарі та психологи радять дивитися телепередачі не частіше трьох разів на тиждень, причому сумарна тривалість не повинна перевищувати 6-7 годин.

Вечеря має бути легкою і становити не більше 20 % денного раціону.

Перед сном дитина має скласти в ранець все, що необхідно для занять, підготувати одяг, взуття до наступного дня.

Сон. Першокласника рекомендують вкладати спати не пізніше 21.00. Щоб забезпечити достатньо глибокий сон, необхідно привчити дитину лягати і вставати завжди в один і той самий час; практикувати перед сном 20 - 30 хвилинні прогулянки на свіжому повітрі, спати при відчиненій кватирці.

Відхилення від режиму має бути розумним, індивідуальним для кожної дитини, але батьки завжди мають дбати про те, щоб сприяти дотриманню учнями основних режимних моментів: глибокий і міцний сон, повноцінне харчування,достатнє перебування на свіжому повітрі, забезпечення загального розвитку дитини тощо.

Інтелектуальна готовність передбачає сформованість уваги, розвинену пам'ять, операції аналізу, синтезу, узагальнення. До 6 - 7 років дитина повинна знати свою адресу, назву міста (села), де мешкає, назву своєї країни та її столицю; ім'я та по батькові батьків, де вони працюють, розуміти, що бабуся — це мама батька чи матері. Повинна знати пори року, їх послідовність й основні ознаки, назви місяців, дні тижня; основні види дерев,квітів, розрізняти домашніх і диких тварин, тобто орієнтуватися в часі, просторі, найближчому оточенні.

Мотиваційна готовність — це бажання школяра прийняти нову для нього соціальну роль. Для цього важливо, щоб школа подобалася своєю головною діяльністю — навчанням.

Вольова готовність потребує від учня вміння поставити мету, прийняти рішення, намітити план дій, виконати його, виявити зусилля, оцінити результат свого вольового зусилля.

Комунікативна готовність передбачає уміння увійти в дитяче товариство, діяти разом з іншими, поступатися, підкорятися. Тобто ті риси, які забезпечують безболісну адаптацію дитини, що сприяє й позитивному розвиткові. Краще адаптовані діти, які мають високе й адекватне самооцінювання, демонструють високий рівень комунікативної готовності.

Психолого-фізіологічна готовність дитини до школи.

З початком навчання у житті дитини відбувається дуже багато змін. Це нові умови життя та діяльності, нові контакти, нові стосунки, нові обов'язки. Змінюється соціальна позиція: був просто дитиною, тепер став школярем; соціальний інститут навчання і виховання: не садочок, а школа, де навчальна діяльність стає провідною. Усе підпорядковується навчанню, школі.

Пристосування (адаптація) дитини до школи відбувається не одразу. Це досить тривалий процес, пов'язаний зі значним напруженням усіх систем організму. Лише через 5-6 тижнів поступово підвищуються та стають більш стійкими показники працездатності, у дитини спадають напруження та тривожність.

Залежно від стану здоров'я, сімейної ситуації, відвідування чи не відвідування дитячого садочка адаптація до школи має різний перебіг.

Легше проходить період пристосування до школи і краще справляються з розумовими та фізичними навантаженнями здорові діти. Та сьогодні лише 20—25 % дітей ідуть до школи здоровими. Решта мають різноманітні порушення та відхилення у стані здоров'я.

Методичний міст –дебати

Різновид дискусії, одна з інтерактивних форм методичної роботи. Проводиться з метою розвитку практичних навичок. Темою, як правило обираються проблеми розвитку, навчання й виховання дітей. Під час проведення «методичного моста» вихователі й вчителі вдосконалюють свої аналітичні вміння. Роль ведучого виконує методист або завідувач (директор) навчального закладу.

Мета дебатів;навчити педагогів краще спілкуватися

одне з одним, уникаючи конфліктної ситуації.

Правила гри:у грі беруть участь дві команди по 6 осіб та експерти.

Команди протягом гри, використовуючи логіку, об'єктивні

докази та переконливі промови, повинні переконати експертів в

перевагах саме своїх поглядів на проблему.

Виголошуючи свою промову, учасники зобов'язані вставати.

Переконливість аргументів тієї чи іншої команди й визначає переможця.

Експерти:це, як правило, найкомпетентніші в тих чи інших питаннях

медпрацівники, які в ході засідання педагогічної ради, уважно

слухаючи доповідачів і виступаючих, нотують основні думки,

висловлені ними пропозиції, при потребі відповідають по суті

поставлених питань, включаються в дискусію в межах регламенту,

уточнюють, обґрунтовують окремі положення, дають експертну

оцінку запропонованому проекту рішення.

Виступ на педагогічній раді на тему:

"Наступність у роботі дошкільної та шкільної освіти, як умова навчально-виховного процесу".

Чи сприяють наступності дошкільної та початкової освіти сучасні підручники для 1-4 класів, навчальні програми.

Що б ви змінили?

Перехід дитини дитсадка до школи є важливим етапом її життя, який пов'язаний не лише зі зміною середовища її розвитку, а й із відповідними процесами самоусвідомлення. Тому є важливим дотримуватися принципу наступності дошкільної та початкової освіти.

Переглянувши програми: "Дитина", "Дитина вдошкільні роки", "Я у світі"  та програму для середньої загальноосвітньої школи 1-4 класів, прийшли до висновку, що у цих програмах спостерігається наступність. Дані програми мають на меті в 1 класі продовження, уточнення знань, отриманих дітьми в дошкільному закладі. Матеріал програми є рекомендований. Програмовий зміст загально навчальних умінь і навичок та його розподіл можуть уточнюватися педагогами залежно від умов і особистостей роботи дітей. Але в процесі підготовки дітей до школи необхідно враховувати вимоги організації та змісту навчально - виховного процесу в ДНЗ, де акцентується увага на розвиток фонематичного слуху, звукового аналізу слів, ознайомлення зі словом і реченням, складом і звуком, навчання первинного поскладового читання. Не варто "форсувати" формування у дошкільників навичок власне письма і читання, адже це є головним завданням початкової школи.

Це все здійснюється за допомогою використання яскравої наочності. Деякий запропонований матеріал дублюється і ускладнюється з декількох причин:

- педагоги не мають права відступати від діючих програм ;

- якісний склад дітей 6 - річного віку та їх підготовка різні.

  Програми складаються з таких розділів:

- Актуальні проблеми наступності у роботі дитсадка і школи.

- Розвиток мови ( навчання грамоти, підготовка руки до письма,

розвиток зв'язного мовлення та художньої література).

- Ознайомлення з навколишнім світом ( рідна природа, екологічне, валеологічне виховання, українознавство).

- Математика.

- Образотворче мистецтво.

- Художня праця.

- Музичне виховання.

- Фізична культура.

Крім вище сказаного, наступність проявляється у:

- яскравому наочному матеріалі як у дошкільній освіті, так і у початкових класах, особливо у 1 класі, бо як відомо увага дітей цього віку 5-7 хвилин, нестійка.

- доброзичливе ставлення педагога до дитини. Тобто хороший тон.

 Початкова школа, зберігаючи наступність із дошкільним періодом

дитинства, забезпечує подальше становлення особистості дитини, її інтелектуальний, соціальний, фізичний розвиток
 

Позиційна дискусія

Тема:« Проблеми наступності в НВК»

Мета:

- Навчити учнів аналізувати власну діяльність на певному етапі впровадження педагогічної технології, активізації для особистісної, активнішої участі в роботі.

-Ознайомити педагогів з однією з нетрадиційних форм проведення педагогічної наради.

Алгоритм проведення імітаційної гри

Слухачі розбиваються на групи по 5 - 7 чоловік. Створюються чотири групи: негативу, позитиву, пошуку причин, позитивного програмування. Кожна група обирає лідера - спікер. По одному педагогу від кожної групи виконують роль фіксаторів.

- Групам дається завдання.

- Задається позиція кожній групі.

- Робота в групах з обговорення своєї позиції.

- Дискусія.

- Виступи фіксаторів.

- Підбиття підсумків дискусії керівником навчального закладу.

- Робота в групах зі створення проекту рішення педагогічної наради.

Підготовчий етап

Групи знайомляться із завданнями, з'ясовують проблеми, труднощі, які виникають у роботі в умовах упровадження інновації в адміністрації школи, педагогічного колективу.

I етап

Розподіл на групи, обговорення позицій у групі.

II етап. Дискусія

    У ході гри обговорюються обє'ктивні труднощі, а також проблеми, порушені групою негативу: низький рівень престижності освіти; відсутність у навчанні диференціації учнів за рівнями навчальних досягнень; нестача часу на участь в експериментальній роботі; незнання суті педагогічної технології та суті експерименту, його мети та завдань, напрямів роботи, способів її здійснення та результатів.

          Група позитиву протягом 2хв. шукає свій аргумент.

Група «пошук причин» готує свою відповідь, пояснює причини названих труднощів, а група позитивного програмування пропонує свій шлях вирішення даної проблеми. Потім групи по колу змінюють свої позиції, не торкаючись вже заявлених проблем.

III етап. Фіксація

Після дискусії фіксатори по черзі зачитують всі пред'явлені трудощі, потім наголошують на позитивних моментах, з'ясовують причини труднощів і роблять позитивний прогноз. Керівник школи вносить пропозиції щодо аналізу ситуації, уточнює основні положення експерименту.

IV етап. Проект рішення педагогічної наради

На основі обговорення виступів фіксаторів та керівника школи слухачам пропонується підготувати проект рішення наради в групах.

                             Рішення педагогічної ради:

1. Спланувати роботу «Школи для батьків майбутніх першокласників» на П півріччяст.гр. №1, ст.гр.№ 2, до  ______

2. Організувати тематичні виставки для батьків: «Підготовка дітей до школи», «Що повинен знати та вміти першокласник»

вчителі 1-х кл.,вихователі,

практик, психолог, до _______

3. Опрацювати науково-методичний вісник «Наступніть у роботі дошкільної та початкової ланок освіти».

всі педагоги, до ________

4. Зробити добірку матеріалів з питання наступності д/с і школи та оформити їх в окрему папку.

всі педагоги, до ____________

5. Організувати спільну виставку дитячих малюнків до дня Матері старших дошкільників та молодших школярів

6. Організувати взаємовідвідування дітьми старших груп та учнів 1-х класів святкових ранків та вечорів розваг.

вихователі, вчителі протягом року

7. Виготовити психодіагностичний інструментарій з метою визначення рівня їхньої готовності до навчання в школі.

8. Скласти список рекомендованої літератури з питань наступності д/с та школи.

9. Заступникам з навчально-виховної роботи при складанні плану роботи з наступності дошкільного закладу і школи включити нові форми роботи з даної проблеми.

10. Вихователям старших груп та вчителів 1-х кл. опрацювати програми навчання та виховання дітей дошкільного віку та програмусередньої загальноосвітньої школи 1-4 кл. Обговорити дане питання на засіданні методичної комісії.

11. Вихователям ГПД створити зони для ігрової діяльності (театралізованої, сюжетно-рольової, будівельно-конструктивної, пошуково-дослідницької), тобто урізноманітнювати ігрову діяльність.  До ____________

12. Опрацювати на спільному засіданні вчителів і вихователів друковані зошити для дошкільників «Підготовка руки дитини до письма», і провести взаємну консультацію.   До ____________

13. Створити проблемну групу з наступності дошкільного закладу і школи у складі: